<< Chapter < Page | Chapter >> Page > |
Основна література
Галлін Д., Манчіні П. Сучасні медіасистеми, розділ 5, с. 84–129.
Додаткова література
Rodney Benson and Daniel C. Hallin. 2007. “How States, Markets and Globalization Shape the News: The French and American national press, 1965–1997.” European Journal of Communication 22, 1 (March): 27-48.
Jean K. Chalaby. 1996. “Journalism as an Anglo-American Invention: A Comparison of the Development of French and Anglo-American Journalism, 1830s-1920s,” European Journal of Communication 11, 3: 303-26.
Rodney Benson. 2004. “La fin du Monde: Tradition and Change in the French Press.” French Politics, Culture&Society, 22(1): 108-126.
Paul Murschetz. 1998. “State Support for the Daily Press in Europe: A Critical Appraisal: Austria, France, Norway and Sweden Compared.” European Journal of Communication, 13(3): 291-313.
Додаткова важливість і цікавість цієї моделі для студентів полягає в очевидній близькості рис медіасистем середземноморських країн до вітчизняної медіасистеми та медіа інших пострадянських країн.
Нагадаємо чотири параметри (чи виміри), за якими Галлін і Манчіні у «Сучасних медіасистемах» аналізують моделі медіа у різних суспільствах:
Ступінь розвитку медіаринків і масової преси. Показник розвитку масової преси також характеризує сучасний ступінь потужності електронних ЗМІ: загалом, країни з низьким рівнем впливу друкованих ЗМІ характеризуються високим рівнем розвитку і впливом електронних ЗМІ, у першу чергу – телебачення.
Ступінь політичного паралелізму , тобто ступінь і особливості зв’язків між ЗМІ і політичними партіями та іншими політичними групами, іншими словами – ступінь того, наскільки медіасистема відображає політичний поділ того чи того суспільства.
Ступінь розвитку журналістської професіоналізації – журналісти, власники, працівники ЗМІ як автономна соціальна група, що об’єднуються професійною ознакою.
Ступінь втручання держави у діяльність окремих ЗМІ та медіасистему в цілому.
Нагадаємо також, що ще одним важливим поняттям є пов’язане з політичним паралелізмом поняття зовнішнього та внутрішнього плюралізму, що характеризують різні типи зв’язків медіа зі світом політики. «Зовнішній плюралізм можна визначити як плюралізм рівня медіасистеми в цілому. Він забезпечується наявністю різноманітних медіаорганізацій, які відображають позиції різних суспільних груп та різні тенденції в суспільстві. Системи, для яких характерний зовнішній плюралізм, очевидно, будуть відзначатися високим ступенем політичного паралелізму. Протилежний термін, внутрішній плюралізм, – це плюралізм на рівні кожного окремого ЗМІ чи іншої медіаорганізації.»
Notification Switch
Would you like to follow the 'Курс «сучасні медіасистеми і політичні комунікації»' conversation and receive update notifications?