0.7 Нові візуальні технології як фактор формування образності поезії  (Page 4/4)

І heard a fly buzz when I died;

The stillness round my form Was like the stillness in the air

Between the heaves of storm... ...With blue, uncertain, stumbling buzz,

Between the light and me; And then the windows failed, and then

I could not see to see.

В інших текстах при описі поетичних картин Дікінсон звертається до суто фотографічних прийомів підсилення чорно-білої контрастності або, навпаки, до розмивання зображення. Образність наступного уривка буквально передає ефект наведення фокуса в об’єктиві, драматизований завдяки використанню метафори ока, що вмирає:

Eve seen a dying eye

Run round and round a room

In search of something, as it seemed,

Then cloudier become;

And then, obscure with fog,

And then be soldered down,

Without disclosing what it be,

‘T were blessed to have seen.

Деякі тексти відображають миттєвий, як при фотозйомці, процес утілення зображення, що впало в око чи постає перед внутрішнім зором Дікінсон, нагадуючи спалах. При цьому, візуальне втілення переводить його в площину вічності:

The Soul’s distinct connection

With immortality

Is best disclosed by Danger

Or quick Calamity –

As Lightning on a Landscape

Exhibits Sheets of Place –

Not yet suspected – but for Flash –

And Click – and Suddenness.

Застосовуючи згадані прийоми при створенні поетичного тексту, Дікінсон, проте, неодноразово наголошувала на своєму неприйнятті фотографії як мистецтва, а також намагалася запобігти поширенню власних фото. Наприклад, на прохання видавця надати своє зображення для публікації у збірці, вона відповідає, що наразі фотографії в неї немає, що, за її словами, засмучує батька, адже вона може раптом померти, а фотографії всіх інших у нього є [3]. Двозначне, суперечливе ставлення Дікінсон до фотографії, очевидно, випливає з ціннісних орієнтирів авторки та виявляє два важливих аспекти.

Дікінсон вирізняється надзвичайною емотивністю, чутливістю до атмосфери та образу. При цьому Томас Джонсон наголошує, що «Дікінсон не жила в історії – ані в минулій, ані в теперішній» [6, хх], адже чутливість її була суб’єктивна. Це, на думку дослідника, стосується і віршів, присвячених громадянській війні, які аж ніяк не документальні. Саме тому фотографію Дікінсон сприймала як порожню форму, позбавлену внутрішнього наповнення суб’єктивним змістом, – ідея на кшталт того, що російські формалісти називали «вбити образ називанням»:

The Object Absolute – is nought – Perception sets it fair.

Другий основний аспект, що міг викликати заперечення Дікінсон – це масовий характер фотографічної справи, можливість тиражування образу, а отже, знищення, розчинення «я». Сам Дагер стверджував, що «дагеротип – не просто інструмент зображення природи... він наділяє природу здатністю репродукувати себе» [7, 188]. Для Дікінсон мистецтво – надто тонка матерія, щоб витримати натиск індустрії:

The tint I cannot take – is best – The Color too remote That I could show it in Bazaar – A Guinea at a sight.

У загальнішому контексті, говорячи про візуальні мистецтва в цілому, ми не можемо не згадати й зростання недовіри до зору як такого, що виявляється у сучасній Дікінсон культурі. Частково ці процеси зумовлені розвитком медичної науки та проникненням у таємниці зору завдяки новим приладам на кшталт офтальмоскопа, частково – загальноестетичною специфікою пізнього, особливо готичного романтизму. Важливо також і те, що Дікінсон, як відомо, мала проблеми з очима – вона страждала на екзотропію, ознаки якої – запалення, помутніння зору, біль при яскравому світлі:

1 see thee better – in the Dark – I do not need a Light.

Страх втратити зір стає майже нав’язливою для поетеси темою, проте сприяє формуванню унікальної суб’єктивності її віршів. Дікінсон постійно наголошує, що навіть маючи слабкий зір, вона здатна добре бачити завдяки суб’єктивізації:

What I see not, I better see – Through Faith – My Hazel Eye

Has periods of shutting – But, No lid has Memory.

Отже, аналіз текстів двох найвизначніших поетів американського романтизму в контексті сучасного їм розвитку технологій візуалізації переконливо, на наш погляд, демонструє, що романтична поезія США, формуючись пізніше від європейської, дає можливість поетам по-новому творчо використовувати досягнення технічного прогресу, розширюючи поетичне бачення до всеосяжного масштабу панорами або концентруючи його на індивідуальних образах.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Barney В. Walt Whitman: Nineteenth-century Popular Culture // A Companion to Walt Whitman, ed. by Donald D. Kummings. – MA: Blackwell Publishing, 2006: P. 233–256.

2. Berger J. In a Moscow Cemetery // The Sense of Sight: Writings by John Berger. – Vintage, 1993.

3. Bernhard M. Lost and Found: Emily Dickinson’s Unknown Daguerreotypist // The New England Quarterly. – Vol. 72. – No. 4. – 1999: P. 594–601.

4. Fishwick M. W. Popular Culture: Cavespace to Cyberspace. – New York: Haworth, 1999.

5. Frank A. Emily Dickinson and Photography // The Emily Dickinson Journal – Volume 10. – Number 2. – Fall, 2001.

6. Johnson Th. Preface // The Poems of Emily Dickinson. – MA: Harvard University Press, 1955.

7. Sontag S. On Photography. – New York: Farrar, Straus and Giroux, 1978.

8. Whitman W. Complete Prose Works: (External Link)